Економічні та бізнесові новини - LineUA

Ціни на нафту повернулися до передпандемійного рівня

Feb. 8, 2021 by Ecoline

Ціни на нафту перевищили 60 доларів за барель вперше більш ніж за рік, оскільки інвестори сподіваються на швидше, ніж очікувалося, відновлення економіки після пандемії.

Нафта марки Brent 8 лютого подорожчала на 1,26% до 60,19 доларів за барель в Лондоні – найвищого рівня з січня минулого року – оскільки споживання в Китаї сягнуло рівня перед виявленням вірусу, країни-виробники нафти тримають жорстку прив’язку до поставок.

Криза через пандемію коронавірусу мав руйнівні наслідки для нафтової галузі, і минулого року ціни впали нижче нуля, при цьому надлишок нафти склав більш ніж 1 мільярд барелів.

У квітні минулого року країни ОПЕК домовилися скоротити видобуток нафти, чим запобігли накопиченню 2,1 мільярда барелів, і запаси скоротилися.

Тим не менше, попит на нафту залишається нижче рівня до пандемії.

НБУ вивчає можливість випуску власної цифрової валюти – Шевченко

Feb. 6, 2021 by Ecoline

Національний банк вивчає можливість випуску власної цифрової валюти – e-гривні, повідомив голова НБУ Кирило Шевченко у фейсбуці.

«Національний банк України також продовжує вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні, досліджує її можливі сфери використання і потенційний попит на е-гривню», – заявив Шевченко.

За його словами, у 2016 році Україна однією з перших у світі почала вивчення можливості випуску цифрової валюти центрального банку (CBDC).

«У 2018 році було проведено пілотний проєкт з випуску е-гривні для роздрібних платежів на платформі блокчейн. У результаті «пілоту» ми отримали багато як цікавих висновків, так і нових відкритих питань. Та це цілком нормально, враховуючи інноваційну природу CBDC. Ці питання наразі досліджуємо не тільки ми, а й інші центробанки», – додав Шевченко.

Він зазначив, що наприкінці 2020 року НБУ почав опитування учасників фінансового ринку для отримання експертних думок про перспективи запровадження е-гривні в Україні.

Мін’юст заявив, що виставить на аукціони майно колишніх в’язниць

Feb. 5, 2021 by Ecoline

У Міністерстві юстиції України заявили про продаж на аукціонах майна колишніх в’язниць. Про це повідомила пресслужба міністерства.

«Спільно з Фондом державного майна України ми розпочинаємо спецпроєкт в рамках приватизації – продаж майна колишніх в’язниць! Об’єктами приватизації стане майно нефункціонуючих установ виконання покарань, які перебувають на етапі консервації», – йдеться в повідомленні.

У Мін’юсті зазначили, що за отримані кошти держава зможе збудувати нові виправні заклади європейського типу.

«Одним з перших об’єктів, який буде виставлено на прозорий аукціон, стане Ірпінський виправний центр (№132). Непрацююча установа, де раніше утримували в’язнів, розташована в центрі Коцюбинського – анклаві Святошинського району Києва. Вона має 8,3 га земельних ділянок та будівлі загальною площею 27830,6 м²», – додали в міністерстві.

Також уряд планує продавати майно Львівської виправної колонії №48 та Південної виправної колонії №51, зазначили в Мін’юсті.

У серпні 2020-го Міністерство юстиції оголосило про початок великого розпродажу нерухомого майна пенітенціарної системи.

За тиждень євро подешевшав майже на гривню – НБУ

Feb. 5, 2021 by Ecoline

За тиждень євро подешевшав майже на гривню, свідчать дані на сайті Національного банку України.

1 лютого євро коштував 34 гривні 16 копійок. На 8 лютого його вартість встановлена на рівні 33 гривень 28 копійок.

Долар також продовжить падіння і подешевшає ще на 12 копійок – до 27 гривень 77 копійок.

Мін’юст розповів про підготовку до арбітражу з «Мотор Січ»

Feb. 5, 2021 by Ecoline

Арбітражний спір, ініційований ПАТ «Мотор Січ», розглядатиметься арбітражним трибуналом ad hoc (створеним для конкретного випадоку) відповідно до арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ. Про це у відповідь на запит Радіо Свобода розповів заступник міністра юстиції – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Ігор Ліщина.

«Наразі сторони справи узгоджують процедурні питання та формують склад арбітражного трибуналу, після чого арбітражним трибуналом буде видано процесуальний наказ, яким визначатиметься графік розгляду справи», – йдеться у відповіді на запит.

Міністерство ще не уклало договору про закупівлю юридичних послуг, проте готується провести відповідні закупівлі.

Наразі відомство отримало лише заяву про арбітраж, в якій викладено короткий зміст позовних вимог. Повна позовна заява (Statement of Claim) буде подана пізніше, після завершення процедури формування арбітражного трибуналу та видання першого процесуального наказу, яким буде визначено строки та порядок ведення арбітражного розгляду.

Формування правової позиції по кожній арбітражній справі відбувається у співпраці міністерства та інших зацікавлених органів з юридичним радником у справі, додає Ліщина.

4 вересня 2020 року китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» направили Міністерству юстиції України повідомлення про інвестиційну суперечку з вимогою про відшкодувати 3,5 мільярда доларів. 5 грудня китайська сторона направила українському уряду звернення в міжнародний арбітраж проти держави Україна «відповідно до угоди між урядом України та урядом КНР про заохочення і взаємний захист інвестицій».

Інколи рішення подібних суперечок знаходиться під час доарбітражного періоду урегулювання. У мін’юсті запевнили, що намагались домовитись із китайською стороною, утім, інвестори ПАТ «Мотор Січ» наполягли на арбітражі.

Євро впав до двомісячного мінімуму – НБУ

Feb. 4, 2021 by Ecoline

Курс євро впав до двомісячного мінімуму, свідчать дані на сайті Національного банку України.

5 лютого євро подешевшає на 19 копійок – до 33 гривень 45 копійок. Це відповідає рівню третьої декади листопада.

Долар подешевшає ще на 11 копійок – до 27 гривень 89 копійок.

Малюська: арбітраж відмовився розглядати позов Коломойського і партнерів щодо «Укрнафти»

Feb. 4, 2021 by Ecoline

Стокгольмський арбітраж визнав відсутність своєї юрисдикції у позові Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова та Ігоря Палиці у справі про «Укрнафту», заявив міністр юстиції Денис Малюська 4 лютого.

«Пани Коломойський, Боголюбов та Палиця хотіли стягнути з України більше 6 мільярдів (!!) доларів США та звернулись з відповідним позовом до Стокгольмського арбітражу. Після майже шести років судового процесу арбітраж сьогодні їм відмовив», – написав Малюська.

Читайте також: «Коломойський не хоче виборів не менше, ніж Зеленський» – Гончаренко про Дубінського та монобільшість

Він нагадав, що в 2015 році кіпрські компанії Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures Limited та Bordo Management Limited, кінцевими бенефіціарами яких є Коломойський, Боголюбов та Палиця, подали позов проти держави Україна до Стокгольмського арбітражного трибуналу.

Вони, як власники сукупно більше як 40% акцій компанії «Укрнафта», обстоювали свої вимоги тим, що національна компанія «Нафтогаз України» нібито відбирала газ, який належав «Укрнафті». Також акціонери звинувачували державні компанії в невиконанні рішень українських судів та підвищенні ставки оплати за користування надрами для видобутку газу.

За оцінкою Малюськи, сума, яку вимагали компанії Коломойського, Палиці та Боголюбова, вимагали суму, яка перевищує витрати з українського бюджету на освіту та науку в 2021 році.

Читайте також: Рік Коломойського: як змінився вплив олігарха після того, як Зеленський переміг на виборах (Частина 2)

«Винесення рішення Стокгольмським арбітражем кілька разів відкладалося. Відчувалося, що позивачі щось підозрюють та затягують процес. Але сьогодні це сталося – арбітраж визнав відсутність своєї юрисдикції. Коломойський, Боголюбов та Палиця отримали нуль доларів США, а не 6 мільярдів», – підсумував Малюська.

Компанія «Укрнафта» наразі не коментувала цю заяву міністра.

ПАТ «Укрнафта» виробляє 86% нафти в державі. Понад половину акцій належить державі, 42 – структурам Ігоря Коломойського.

Посол ЄС застеріг Україну від ухвалення закону про локалізацію виробництва у держзакупівлях

Feb. 3, 2021 by Ecoline

Європейський Союз очікує, що Україна відмовиться від ідеї локалізації виробництва під час державних закупівель – про це посол ЄС у Києві Матті Маасікас сказав під час засідання Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС із членами Кабінету міністрів 3 лютого.

Маасікас назвав цей законопроєкт серед інших важливих питань співпраці Києва та Євросоюзу.

Читайте також: Про оборонне замовлення, турецький корвет, літаки Ан-178, скандали з «Укроборонпромом» і «договорняки»: інтерв’ю з віцепрем’єром Уруським

«Ми очікуємо від української сторони, що вона утримається від ухвалення законодавства, яке не відповідає Угоді про асоціацію. Це стосується і пропозиції впровадити вимоги щодо локалізації у сфері державних закупівель», – сказав Маасікас.

Законопроєкт про «створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» у публічних закупівлях Верховна Рада підтримала в першому читанні в липні 2020 року. 3 лютого до нього подали правки.

Серед його ініціаторів – представники як «Слуги народу», так і «Опозиційної платформи – За життя», «Європейської солідарності» та «Батьківщини».

Читайте також: Корупція, порушення міжнародних угод і санкції: експерти попереджають про наслідки спроб уряду обійти ProZorro

Цей документ запроваджує поняття «ступінь локалізації» – питомої ваги матеріалів та сировини українського виробництва. Відповідність цьому критерію може стати обов’язковою під час публічних закупівель.

Схожий за змістом законопроєкт «купуй українське» у 2017 році вже наражався на критику представників громадськості і самого уряду та не пройшов друге читання.
…

В «Укренерго» заявили, що підстав для обмеження імпорту електроенергії з Росії зараз немає

Feb. 2, 2021 by Ecoline

Відповідно до закону «Про ринок електроенергії» на сьогодні нема підстав для обмеження імпорту електроенергії з Росії. Про це заявила пресслужба національної енергетичної компанії «Укренерго».

В компанії зазначили, що імпорт електроенергії з Росії та Молдови протягом минулого тижня був відсутній. Однак, починаючи з понеділка 1 лютого, відновився імпорт електроенергії з Росії. Загальний обсяг за 1 лютого становив 1 мільйон кВт за годину.

«Згідно із частиною 11 статті 38 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи передачі має пропонувати учасникам ринку на аукціонах всю доступну пропускну спроможність міждержавних перетинів. Відповідно до частини 9 статті 38 Закону, обмеження комерційних обмінів (імпорту/експорту електроенергії) можуть застосовуватися тільки у аварійних ситуаціях, а відповідно до частини 2 статті 38 ОСП має право обмежувати доступну пропускну спроможність виключно у випадках порушення операційної безпеки енергосистеми», – пояснили в компанії.

В «Укренерго» зауважили, що відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», повноваження НКРЕКП анулювати результати аукціонів на доступ до міждержавних перетинів з країнами, що не є членами Енергетичного Співтовариства, обмежуються лише періодом 2020 року.

Тому з 1 січня 2021 року втратили чинність положення постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020 р., якими було скасовано результати аукціонів на доступ до пропускної спроможності перетинів з Росією та Білоруссю у 2020 році, розповіли в компанії.

В «Укренерго» додали, що компанія відновила аукціони на доступ до міждержавних перетинів у 2021 році.

Також в компанії заявили, що графіки імпорту/експорту завжди погоджуються лише в тих обсягах, які дозволяють гарантувати дотримання меж операційної безпеки енергосистеми, а зокрема і наявність необхідного обсягу резервів для балансування енергосистеми.

1 лютого Україна відновила імпорт електроенергії з Росії.

Купівля електроенергії за кордоном неодноразово була предметом гострих дискусій у політичних і економічних колах України. Заборону на імпорт енергоносіїв із Росії і Білорусі вимагали парламентська опозиція, колишні міністри й деякі експерти. Головним аргументом було те, що такий імпорт знищує власну генерацію. У результаті державна компанія «Укренерго», один із операторів енергетичного ринку України, оголосила у квітні 2020-го про припинення імпорту електроенергії на час карантину і 30 днів після нього, до 30 травня, але, як стало відомо на початку травня, Міненерго змінило прогнозний баланс, тому цей тимчасовий захід став більш постійним і діяв до кінця 2020 року.

У Мінфіні розповіли, на що йшли кошти з COVID-фонду в 2020-му

Feb. 2, 2021 by Ecoline

У 2020 році обсяг виділених коштів з Фонду боротьби з COVID-19 становив 78,4 мільярда з 80,9 мільярда гривень. Про це повідомила пресслужба Кабінету міністрів.

«У тому числі за загальним фондом використано 63,7 мільярда гривень з виділених 72 мільярдів гривень, спеціальним фондом 2,8 мільярда гривень з виділених 6,4 мільярда гривень », – йдеться в повідомленні.

В уряді розповіли, що Державне агентство автомобільних доріг використало 25,7 мільярда з 26,2 мільярда гривень, або 98,3% для розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.

МОЗ витратило за загальним фондом 17,8 мільярда з 20,4 мільярда гривень, або 86,8%, виділені за спеціальним фондом 1,4 мільярда гривень – не використані, зазначили в уряді.

«Кошти були спрямовані для закупівлі апаратів штучної вентиляції легень, засобів індивідуального захисту, обладнання для приймальних відділень опорних закладів охорони здоровʼя у госпітальних округах, для підвищення надбавок і доплат до заробітної плати медикам та іншим працівникам, які лікують хворих на COVID-19, на забезпечення подачею кисню закладів охорони здоров’я тощо», – додали в Кабміні.

У пресслужбі поінформували, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства використало 8,8 мільярда гривень з 10,7 мільярда гривень, або 82,1%.

«Кошти були спрямовані для виплати допомоги по безробіттю, для одноразової компенсації суб’єктам господарювання за сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, для виплати одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання», – йдеться в повідомленні.

В уряді повідомили, що Міністерство соціальної політики реалізувало за загальним фондом 4 мільярди гривень з 6,8 мільярда гривень, або 59,8%, за спеціальним фондом – 2,8 мільярда гривень грн з 5,0 мільярда гривень, або 55,5%.

За даними Кабміну, кошти пішли на страхові виплати по тимчасовій непрацездатності, виплати членам сімей померлих від COVID-19 медиків, допомогу на дітей фізичних осіб-підприємців, надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам у зв’язку з втратою доходів у разі повної заборони сфери їх діяльності під час карантину.

18 червня 2020-го Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №3509, який передбачав, зокрема, перерозподіл грошей із Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.

Для фінансування заходів щодо боротьби з коронавірусом уряд створив окремий фонд розміром у майже 65 мільярдів гривень. Фонд боротьби з COVID-19 наповнювався шляхом урізання видатків на інші сфери. Найбільше «порізали» фінансування освітніх, культурних та спортивних проєктів. Частину фінансування також забрали з фонду регіонального розвитку, фонду енергоефективності, Верховного та Конституційного судів тощо.

На початку червня стало відомо, що з «ковідного» фонду витратили близько 30 мільярдів гривень, тобто менш як половину. Решту – а це 35 мільярдів – уряд спрямував на «Велике будівництво» доріг та інших об’єктів інфраструктури.

Україна веде переговори з МВФ про створення спеціалізованого фінансового суду – голова НБУ

Feb. 2, 2021 by Ecoline

Україна почала переговори з місією Міжнародного валютного фонду про можливість створення спеціалізованого фінансового суду, заявив голова Національного банку України Кирило Шевченко.

Цей суд мав би на меті розглядати спори про банківські позики, щоб впоратися зі зростанням числа несплачених кредитів, сказав він 1 лютого в інтерв’ю агентству Reuters.

Пропонований орган мав би захищати позикодавців, які на практиці не мають іншої можливості повернути свої кошти через нинішню юридичну систему, уражену корупцією, і скоротити відсоток несплачених кредитів до 24 до 2023 року з нинішніх 42. А це, в свою чергу, мало б привабити в Україну іноземних приватних інвесторів, вважає голова НБУ.

«Обсяг кредитів у банківській системі становить понад 1 трильйон гривень, або близько 40 мільярдів доларів. Це велика сума, яку варто захищати», – сказав Шевченко.

За його словами, тому нині й дискутується можливість створити в Україні або окремий спеціалізований суд, або спеціалізовану палату вже наявного суду.

Україна нині перебуває в процесі переговорів із МВФ щодо можливості отримання наступного траншу позики. Як заявляв у середині січня міністр фінансів України Сергій Марченко, Україні потрібна співпраця з МВФ. Він нагадав, що проєкт бюджету готували з урахуванням коштів, що мали б бути отримані від фонду, і тому без співпраці з ним виникне питання про перегляд бюджету.

7 травня 2020 року після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. За цією програмою перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня 2020 року. Відтоді нових коштів за цією програмою МВФ Україні більше не надавав, хоча їх чекали ще восени 2020-го. Тепер в українському уряді заявляють, що сподіваються отримати ці кошти навесні.
…

IKEA відкрила перший магазин в Україні

Feb. 1, 2021 by Ecoline

Шведська компанія IKEA, світовий ритейлер меблів і товарів для дому, 1 лютого відкрила перший фізичний магазин в Україні – у Києві в торговельно-розважальному центрі Blockbuster Mall.

Магазин має площу понад п’ять тисяч квадратних метрів і нараховує близько п’яти тисяч найменувань товарів.

Компанія вживає заходів безпеки у зв’язку з обмеженнями, запровадженими через пандемію COVID-19: у магазині дозволено перебувати лише в масках і одночасно не більше ніж 500 осіб. Крім того, як повідомили в компанії, на території магазину проводиться температурний скринінг відвідувачів і дезінфекція приміщень.

У планах шведської компанії – відкриття і нових магазинів в Україні.

IKEA була заснована в 1943 році. Згідно з інформацією на сайті компанії, у світі працює 445 її магазинів.

У травні 2020 року відбувся офіційний запуск інтернет-магазину IKEA в Україні.

Про намір відкрити магазин в Україні в IKEA говорили з 2005 року. ЗМІ писали, що відкриття магазину переносилося через корупційні ризики: від компанії начебто вимагали хабарі.

У червні 2020 року британська неприбуткова організація Earthsight заявила, що її дослідження, здійснене протягом 18 місяців, виявило, нібито «компанія IKEA продає букові стільці, вироблені з деревини, отриманої шляхом незаконних рубок у лісах українських Карпат, де живуть зникаючі види рисей та ведмедів».

На початку жовтня 2020 року компанія IKEA повідомила, що не знайшла доказів того, що в її продукції використовується деревина, незаконно вирубана в Україні.
…

Рада ухвалила закон про компенсації за електроопалення

Jan. 29, 2021 by Ecoline

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 4672 “Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік” щодо компенсації у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію». Про це повідомила пресслужба парламенту.

За це рішення проголосували 310 нардепів, зазначається на сайті парламенту.

Документом передбачено виділення 1,4 мільярда гривень з державного бюджету на виплату компенсацій у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію.

Відповідно до закону, відшкодування можуть отримувати:

люди, які проживають у житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних електроопалювальними установками
люди, які проживають у багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі у сільській місцевості)
багатодітні, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.

Кабінет міністрів України під час чергового засідання 27 січня ухвалив рішення про компенсації громадянам, у яких встановлено електроопалення. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що компенсації для громадян, у яких встановлене електроопалення — один із восьми кроків урядової стратегії з подолання тарифної кризи та створення справедливих правил на ринку газу.

Курс валют на 1 лютого: євро подорожчає на 6 копійок

Jan. 29, 2021 by Ecoline

Євро подорожчає на 6 копійок, свідчать дані Національного банку України.

На 1 лютого вартість євро встановлена на рівні 34 гривень 16 копійок.

Долар подешевшає на 6 копійок – до 28 гривень 13 копійок.

Зеленський доручив винести на розгляд РНБО питання реформування «Укроборонпрому» – ОПУ

Jan. 28, 2021 by Ecoline

Президент України Володимир Зеленський доручив секретарю Ради національної безпеки і оборони України Олексію Данілову винести на розгляд органу питання реформування ДК «Укроборонпром». Про це повідомила пресслужба Офісу президента.

«Маємо структурно перебудувати державний оборонно-промисловий комплекс. Необхідно запровадити сучасну модель корпоративного управління на підприємствах «Укроборонпрому», – заявив Зеленський.

В Офісі президента додали, що генеральний директор «Укроборонпрому» Юрій Гусєв презентував дорожню карту реформування «Укроборонпрому» та доповів про перші результати підготовки до трансформації концерну в сучасні холдинги з ефективною системою корпоративного управління.

Зеленський також підтримав пропозицію про збільшення частки підприємств «Укроборонпрому» у державному оборонному замовленні під час погодження та затвердження цього документа на 2021 рік, розповіли в ОПУ.

3 грудня 2020-го Юрій Гусєв повідомив, що у 2021 році концерн «Укроборонпром» буде ліквідовано. Він висловився за концепцію трансформації «Укроборонпрому» у два холдинги – «Оборонні системи України» та «Аерокосмічні системи».

Неплатоспроможні банки у 2020 році отримали 4,3 мільярда гривень – Фонд гарантування вкладів

Jan. 28, 2021 by Ecoline

У 2020 році надходження коштів до банків, що ліквідуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, склали 4,3 мільярда гривень, повідомила пресслужба Фонду.

«У 2020 році надходження коштів до банків, що ліквідуються Фондом, склали 4 323,8 млн грн. Зокрема від продажу активів, що здійснюється через електронні аукціони, які проходять за відкритою та прозорою процедурою, банки отримали 4 016,6 млн грн. Такого обсягу надходжень від продажу вдалося досягти незважаючи на те, що значну частину активів, у тому числі найбільш ліквідних, було продано в попередні роки», – мовиться в повідомленні.

У пресслужбі зазначили, що станом на 1 січня 2021 року Фонд здійснює ліквідацію 46 банків.

За даними Фонду, найбільше коштів від реалізацій активів у 2020 році отримали:

АТ «ДЕЛЬТА БАНК» – 971,2 мільйона гривень
ПАТ «КБ «НАДРА» – 780,4 мільйона гривень
АТ «ВТБ БАНК» – 561,9 мільйона гривень
ПАТ «ВіЕйБі БАНК» – 380,9 мільйона гривень
ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» – 321,5 мільйона гривень

Окрім надходжень від продажу активів, у 2020 році неплатоспроможні банки отримали 285,8 мільйона гривень від погашення кредитів та 21,4 мільйона гривень – від оренди майна, додали у Фонді гарантування вкладів.

«Нафтогаз» не публікує січневу ціну на газ для виробників до завершення переговорів із держорганами

Jan. 26, 2021 by Ecoline

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз» відтермінувала публікацію ціни на газ для виробників у січні, йдеться в заяві компанії 25 січня.

Згідно з повідомленням, відтермінування пов’язано з переговорами між «Нафтогазом», органами державної влади та Асоціацією міст України.

«НАК «Нафтогаз України» (далі — Компанія) тимчасово відкладає публікацію січневої ціни на природний газ для виробників теплової енергії у рамках спеціальних обов’язків (ПСО) до завершення поточних перемовин між державними органами, Асоціацією міст України, представниками виробників тепла та Компанією», – повідомляє пресслужба «Нафтогазу».

Читайте також: Під Офісом президента мітингують через тарифи на газ

Компанія обіцяє повідомити про відновлення публікації ціни для виробників теплової енергії після завершення переговорів.

Як нагадують у «Нафтогазі», ціна для виробників розраховується відповідно до постанови Кабінету міністрів №867 від 2018 року з урахуванням змін цін на європейських хабах.

25 січня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що уряд спільно з Офісом президента, народними депутатами та Асоціацією міст України готують меморандум про незмінність тарифів на тепло й гарячу воду.
…

Уряд готує меморандум про незмінність тарифів на тепло й гарячу воду – Шмигаль

Jan. 25, 2021 by Ecoline

Уряд спільно з Офісом президента, народними депутатами та Асоціацією міст України готують меморандум про незмінність тарифів на тепло й гарячу воду. Про це прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив під час Погоджувальної ради, повідомила пресслужба Кабінету міністрів.

За словами очільника уряду, підписання документа очікується найближчим часом.

Також прем’єр зазначив, що Україна демонтує залишки радянської системи тарифоутворення й рухається до відкритого ринку – найбільш справедливого інструменту встановлення вартості послуг, тарифів та цін. Він додав, що ринкова ціна на газ формується на світових біржах та розраховується на українській біржі.

«Наприклад, улітку після запровадження ринку газу ціни коливалися в межах менше трьох тисяч гривень за тисячу кубометрів. А протягом вересня-жовтня можна було укласти річний договір із НАК «Нафтогаз» за ціною 4,70 гривень за кубометр. Декілька десятків тисяч людей скористалися цією можливістю і сплачуватимуть цю ціну протягом року», – пояснив глава уряду.

Шмигаль зауважив, що ринок сьогодні перебуває в процесі формування і місячний продукт не є справедливим для окремих категорій громадян. Тому, за його словами, уряд ухвалив рішення про граничне обмеження ринкової ціни газу в Україні на рівні 6,99 гривні за кубічний метр.

«Це обмеження діятиме з 1 лютого і доти, поки це буде потрібно в цьому опалювальному сезоні. Ціна газу коштуватиме не дорожче 6,99 гривні за кубічний метр з ПДВ. Якщо компанії не можуть торгувати за такою ціною, то обов’язок постачати газ за такою ціною переходить до постачальника останньої надії, яким є НАК «Нафтогаз», що готовий постачати людям блакитне паливо за цією ціною», – сказав Шмигаль.

Прем’єр підкреслив, що було також ухвалено рішення НКРЕКП щодо зменшення тарифу на розподіл газу вже для 14 облгазів.

Згідно з постановою уряду, з 1 лютого і до кінця карантинних обмежень, але не довше ніж до 31 березня 2021 року, ціна на газ для побутових споживачів не повинна перевищувати 6 гривень 99 копійок.

До цієї ціни входять податок на додану вартість та плата за транспортування магістральними газопроводами. Якщо ціна постачальника на газ перевищує цю позначку, його має продати постачальник «останньої надії».

Як повідомили 15 січня в Офісі президента, запровадження обмежень на ціну на газ не означає повернення до державного регулювання.

Денис Шмигаль зазначав, що тарифи на газ для населення будуть знижені на понад 30%, вказуючи, що буде запроваджене «державне регулювання». Президент України Володимир Зеленський, своєю чергою, називав ринкові ціни на газ «завеликими, особливо якщо зважати на пандемію».

Раніше прем’єр-міністр заявив, що українська влада напрацювала два підходи, які дозволять суттєво знизити тариф на газ для населення.

Гривня посилилася на 9 копійок щодо долара – офіційний курс

Jan. 25, 2021 by Ecoline

Офіційний курс гривні щодо долара 25 січня становить 28,16 гривні, свідчать дані Національного банку України. При цьому курс у п’ятниці становив 28,25 гривні.

При цьому довідковий курс, встановлений опівдні 25 січня, дорівнює 28 гривень 17 копійок.

Читайте також: Україна домовляється з МВФ. Що буде з гривнею і доларом?

Курс гривні до євро становить 34,25 гривні порівняно з 34,36 у п’ятницю.

За даними порталу «Мінфін», торги на міжбанківському ринку почалися з позначки 28,15-17 гривні, опівдні курс незначно послабився на 2 копійки, згодом посилився до 28,16-18 гривні.
…

У Зеленського очікують, що 2021-й буде роком економічного зростання

Jan. 24, 2021 by Ecoline

Радник президента України з економічних питань Олег Устенко прогнозує, що в 2021 році українська економіка почне відновлюватися завдяки позитивним тенденціям на зовнішніх ринках і монетарній політиці НБУ, повідомляє пресслужба Офісу президента України.

«Ми очікуємо, що це буде рік економічного зростання, рік поступового відновлення і всієї глобальної економіки, і, звичайно, української економіки», – йдеться в повідомленні на сайті президента 24 січня.

Радник президента України вказав на поліпшення ситуації на світових фінансових ринках.

«Після закінчення виборчої кампанії у США й до нещодавньої інавгурації 46-го президента США Джо Байдена пішли в ріст усі фондові ринки, а це означає, що і кредитори, й інвестори почали проявляти активність. Взагалі міжнародні ринки виросли більш ніж на 15% за цей час. Це означає, що інвестори, які раніше шукали «тихі гавані», зараз починають шукати можливості для інвестування. Це означає, що Україна, яка знаходиться в групі країн з ринками, що розвиваються, може вже активно конкурувати за ресурс та розраховувати на глобальний захід (мається на увазі «приплив» – ред.) інвестицій», – зазначив він.

Ще одним додатковим імпульсом для економічного зростання, за словами Устенка, можуть бути державні програми стимулювання економіки, такі як «Велике будівництво», і спорудження великих інфраструктурних об’єктів, адже це сприяє появі робочих місць, підтримує вітчизняне машинобудування та ін.

Устенко очікує, що зростання ВВП України в 2021 році складе 4–4,5%, але може бути й вищим, «якщо вдасться активно залучати в економіку інвестиційний ресурс – і не тільки ззовні, а й усередині країни».

Обсяг внутрішнього валового продукту в Україні може зрости на 3% у 2021 році. Такий прогноз в огляді «Глобальні економічні перспективи» оприлюднив 5 січня Світовий банк. Падіння ВВП України в 2020 році, за цією ж оцінкою, склало 5,5%.

«З початком 2021 року макроекономічна стабільність країни здається міцною, але мало хто наважується інвестувати в Україну. Без судової реформи або збільшення інвестицій мало підстав очікувати будь-якого економічного росту понад доходи очікуваного відновлення після пандемії коронавірусу», – написав шведський економіст Андерс Ослунд на сайті американського неурядового аналітичного центру «Атлантична рада» (Радіо Свобода оприлюднило передрук його статті).

Україна посіла друге місце у світі за обсягом експорту всіх зернових культур – Мінекономіки

Jan. 23, 2021 by Ecoline

Україна посіла друге місце у світі за обсягом експорту всіх зернових культур, повідомив заступник голови Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Качка.

«Україна є важливим гравцем на міжнародному ринку зерна, одним з гарантів продовольчої безпеки в світі, та має потенціал у нарощенні виробництва і експорту зернових. За результатами 2019/2020 маркетингового року в сукупності за обсягом експорту всіх зернових культур Україна стала «срібними призерами», пропустивши вперед лише США», – заявив Качка.

За даними Міністерства сільського господарства США в 2019/2020 маркетинговому році в рейтингу найбільших експортерів зернових Україна посіла 2 місце за обсягом поставок ячменя, 4 – по кукурудзі, 5 – по пшениці.

У 2020-му НБУ отримав 2,18 мільярда гривень на погашення боргів за кредитами рефінансування

Jan. 23, 2021 by Ecoline

Національний банк України у 2020 році отримав на погашення заборгованості за кредитами рефінансування неплатоспроможних банків 2,18 мільярда гривень. Про це повідомила пресслужба НБУ.

«Найбільше коштів отримано від реалізації заставлених неплатоспроможними банками майнових прав за кредитними договорами – 1,02 мільярда гривень», – йдеться в повідомленні.

У Нацбанку додали, що заборгованість також покрили коштом реалізації заставлених неплатоспроможними банками нерухомого майна (228,8 мільйона гривень). Крім того, кошти отримали завдяки погашення заборгованості за заставленими Національному банку кредитними договорами на загальну суму 252,3 мільйона гривень та інших джерел.

«Упродовж 2020 року Національний банк погодив умови реалізації заставлених майнових прав за кредитними договорами із сукупною початковою ціною реалізації 12,25 млрд грн та об’єктів нерухомого майна із сукупною початковою ціною реалізації в розмірі 1,49 млрд грн», – зазначили в пресслужбі регулятора.

За даними НБУ, заборгованість неплатоспроможних банків за кредитами рефінансування у 2020 році скоротилася з 44 мільярдів гривень до 41,7 мільярда гривень станом на 31 грудня 2020 року.

У Нацбанку додали, що із 2017 року регулятор отримав погашення заборгованості за кредитами рефінансування неплатоспроможних банків 8,4 мільярда гривень.

Рефінансування (refinancing) – операції з надання банкам кредитів у встановленому Національним банком порядку. Основною метою рефінансування є регулювання ліквідності банків на виконання Національним банком функції кредитора останньої інстанції.

21 січня НБУ зберіг облікову ставку на рівні 6%, але «готовий підвищувати» її. Зміна облікової ставки впливає на вартість кредитів, що надаються Нацбанком комерційним банкам. Чим вона вища, тим дорожче обходяться банкам позики рефінансування, тим дорожче вони пропонують власні кредити, тим менше позичальників оформляють позики.

... попередні

наступні ...