Більшість у Конгресі підтримує додаткове фінансування для України – Держдеп
«Ми з оптимізмом дивимось на додатковий пакет від США. Вважаю, що Сенат готується до рухів упродовж наступних кількох тижнів»
…
Кулеба їде до Брюсселю: візьме участь у засіданні Ради Україна-НАТО і зустрінеться з Боррелем
29 листопада Кулеба візьме участь у першому засіданні Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ
…
«Якість і швидкість мають значення». Віцепрезидентка ЄК в Києві обговорила вступ України до ЄС
«Мала честь обговорити приєднання України до ЄС із представниками всіх політичних груп українського парламенту»
…
Понад 57 тисяч росіян попросили притулку у США після вторгнення РФ в Україну – прикордонники
Понад 57 тисяч росіян-прохачів притулку перетнули кордон США у період від жовтня 2022 року до 30 вересня 2023 року, що вчетверо більше, ніж за цілий 2021 рік. На це звертає увагу телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки») і наводить дані прикордонного управління США.
Якщо в 2021 році кордони США перетнули 13240 громадян Росії, то в 2022-му число росіян, що шукають притулок в США, дійшло до 36 271 людини.
Найбільший приплив росіян у США в американському прикордонному відомстві зафіксували у листопаді та грудні 2022 року – тоді кордони країни перетнули, відповідно, 6931 та 9227 громадян РФ.
З січня 2023 року приплив біженців із Росії почав поступово спадати: якщо у першому місяці цього року кордон США перетнули 5805 росіян, то у вересні – 2906 російських громадян.
Серед основних причин, через які росіяни просили притулок у США, – мобілізація, переслідування з політичних мотивів і незгода з політикою влади щодо України.
За даними Росстату, за минулий рік із Росії виїхало понад 24 мільйони людей. Це майже на три мільйони більше, ніж за 2021 рік. Статистика охоплює цілі – від туристичних та ділових поїздок до зміни постійного місця проживання. Офіційно зміну постійного місця проживання вказують одиниці.
…
«Скіфське золото» повернули в Україну – Національний музей історії
«Скіфське золото» повернули після десяти років судових процесів в Нідерландах, кажуть в музеї
…
Ізраїль готовий продовжити перемир’я з «Хамасом» задля звільнення заручників – Нетаньягу
Ізраїль готовий продовжити перемир’я у війні з угрупованням «Хамас», визнаним ЄС і США терористичним, для продовження звільнення заручників, заявив прем’єр-міністр Біньямін Ізраїль готовий продовжити перемир’я в розмові з президентом США Джо Байденом.
«Ми привезли додому ще одну групу заручників, дітей і жінок, і я був зворушений до глибини душі, як і вся нація, коли ми побачили возз’єднані сім’ї», – цитує Нетаньягу Times of Israel.
Він зазначив, що перемир’я може бути продовжено: «За кожен день ще десять [заручників]».
Ізраїльський прем’єр наголосив, що після припинення дії угоди про перемир’я армія країни повернеться до досягнення своєї мети – знищення «Хамас» та звільнення всіх заручників.
«Я впевнений, що ми досягнемо успіху в цій місії, тому що у нас немає іншого вибору», – заявив Нетаньягу.
Угруповання «Хамас» також висловило готовність продовжити перемир’я, про це йдеться у заяві в Telegram.
За даними The Wall Street Journal, учасники переговорів між Ізраїлем та «Хамас» сподіваються, що тимчасове припинення вогню у Секторі Гази може бути продовжене ще на чотири дні і що бойовики звільнять ще 40-50 заручників – жінок та дітей.
Напередодні «Хамас» звільнив 17 заручників.
Білий дім підтвердив, що однією з умов угоди про чотириденну паузу у воєнних діях є дозвіл співробітникам Червоного Хреста відвідувати заручників, які перебувають у Газі. Раніше про це повідомив і уряд Ізраїлю.
Ізраїльські ЗМІ пишуть, що Тель-Авів отримав список останньої партії з 11 заручників, яких мають звільнити 27 листопада після 52 днів перебування у полоні.
…
Втрати РФ у війні проти України перевищили 325 тисяч осіб – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення втратила близько 325 580 своїх військових, зокрема 750 – за останню добу – такі дані станом на ранок 27 листопада вказує Генеральний штаб Збройних сил України.
У повідомленні також згадані такі втрати РФ:
танків – 5520 (+7 одиниць за минулу добу)
бойових броньованих машин – 10 282 (+3)
артилерійських систем – 7875 (+1)
РСЗВ – 907
засоби ППО – 597
літаків – 323
вертольотів – 324
БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5905 (+4)
крилаті ракети – 1565
кораблі/катери – 22
підводні човни – 1
автомобільної техніки та автоцистерн – 10 299 (+11)
спеціальна техніка – 1113
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі і ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 17 листопада підтвердили загибель понад 37 тисяч російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України.
«Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Орбан знову заявив, що Україна не зможе перемогти Росію на полі бою. Київ наразі не реагував
Віктор Обран також вважає, що Захід помилився зі стратегією щодо війни РФ проти України
…
«Росія поважає й розуміє силу»: спікер парламенту Фінляндії виступив українською у Раді
Галла-аго нагадав, що його країна також стала «жертвою російських імперіалістичних амбіцій» в ході радянсько-фінської війни
…
Польща: в президентському палаці запалили свічку в пам’ять про жертв Голодомору в Україні
Палац назвав Голодомор, який забрав життя мільйонів людей в Україні, «одним із найбільших злочинів комуністичної системи»
…
ОП: ініціативу «Зерно з України» продовжили, на неї зібрали понад 100 мільйонів доларів
«У межах ініціативи «Зерно з України» понад 170 000 тонн українського зерна було доставлено до Сомалі, Ефіопії, Кенії та Ємену»
…
Зеленський про блокування кордону з Польщею: «треба дати трішки часу сусідам, все потеплішає»
«Я вважаю, нам треба мати дуже виважену політику, мати план дій, за яким іти. У нас є цей план»
…
Єврокомісія надасть 50 мільйонів євро на відновлення українських портів
«Покращені портові потужності пришвидшать експорт харчів та інших товарів, які Україна постачає на світові ринки»
…
Зеленський у День пам’яті жертв голодоморів: «світ має засудити злочини минулого і сьогодення»
25 листопада в Україні та світі вшановують пам’ять жертв Голодомору
…
Зеленський відреагував на нічну масовану атаку «шахедами»
«Держава-терорист повинна програти і відповідати за скоєне»
…
Зеленський звільнив чотирьох заступників командувача Нацгвардії України
У жодному з указів про звільнення, розміщених на сайті Офісу президента, не вказується причина
…
Канада та ЄС підтвердили підтримку України на саміті в Сент-Джонсі
«Ми підтримуватимемо Україну стільки, скільки буде потрібно», – йдеться в спільній заяві
…
Влада Данії погодила збільшення допомоги Україні до 2027 року
Уряд Данії та низка політичних партій парламенту погодилися збільшити військову підтримку України у спеціальному фонді на 2,3 млрд датських крон (308 мільйонів євро) у 2023 році та на 23,5 мільярда крон (3,15 мільярда євро) – на 2025-2027 роки. Про це йдеться в повідомленні на сайті Міноборони Данії.
«Ми не знаємо, як довго триватиме війна в Україні, але ми знаємо, що внески необхідні Україні для продовження боротьби з Росією. Протягом усієї війни Данія була вірним прихильником України, і коли ми зараз посилюємо нашу підтримку, як у 2023 році, так і особливо шляхом виділення значних коштів у 2025-2027 роках, ми посилаємо чіткий сигнал, що українці в довгостроковій перспективі можуть розраховувати на підтримку Данії», – сказав міністр оборони Троелс Лунд Поульсен.
Повідомляється, що уряд Данії також розширить фінансову базу для оборони своєї країни. І очікує, що ці видатки разом з додатковими інвестиціями в український фонд дозволять Данії досягти цілі НАТО витрачати мінімум два відсотки ВВП на оборону вже із 2025 року.
Український фонд уряд Данії заснував у березні 2023 року, виділивши в його рамках Києву понад десяток пакетів допомоги.
Данія разом з Нідерландами очолила коаліцію з підготовки українських пілотів на F-16. Також ця країна долучилася до так званої ІТ-коаліції, що зосереджена на наданні підтримки ЗСУ у сфері ІТ, зв’язку та кібербезпеки.
Гетманцев розповів, яких збитків зазнає економіка через повітряні тривоги
«Якщо рахувати збитки у прив’язці до ВВП – вони постійно збільшуються. Але тут треба враховувати номінально зростаючий ВВП – за оцінками НБУ, ВВП цього року становитиме 6,63 трлн грн»
…
У ЦВК Білорусі назвали можливу дату наступних виборів президента
Голова ЦВК Білорусі Ігор Карпенко заявив, що наступні вибори президента мають відбутися не пізніше 20 липня 2025 року, передає державна інформагенція БелТа.
«Згідно зі змінами до конституційних норм, ухвалених на республіканському референдумі 27 лютого 2022 року, триває масштабна модернізація політичної системи. Завершальним етапом цієї роботи стане формування депутатського корпусу в єдиний день голосування, вибори делегатів на загальнобілоруські народні збори і чергові вибори президента Республіки Білорусь, які повинні відбутися в не пізніше 20 липня 2025 року», – сказав Карпенко.
Голова ЦВК повідомив, що в єдиний день голосування 25 лютого 2024 року буде обрано 110 депутатів Палати представників і 12 514 депутатів місцевих рад.
Останні вибори президента Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року. Оголошені Центрвиборчкомом результати викликали масові протести, які влада жорстоко придушила. Країни Євросоюзу, США, Велика Британія та Канада не визнали результатів голосування. Після силового розгону протестів західні країни почали вводити санкції, які посилилися після того, як режим Олександра Лукашенка підтримав російське військове вторгнення в Україну.
…
Прем’єрка Литви прибула до України
«Єдиний спосіб досягти міцного і справедливого миру – це допомогти Україні якнайшвидше перемогти, відновити свою повну територіальну цілісність, звершити міжнародне правосуддя і відбудуватися сильнішою»
…
Мінцифри та Міноборони створили робочу групу з будівництва укріплень
Група працюватиме як оперативний штаб і буде координувати зусилля органів влади та військових у питаннях будівництва фортифікаційних споруд
…
