Вітренко: щоб не імпортувати вугілля з ОРДЛО чи Росії, збільшимо видобуток

Feb. 14, 2021 by

Україна збільшить видобуток вугілля, щоб не імпортувати його з непідконтрольних територій Донбасу чи з Росії, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода виконувач обов’язків міністра енергетики Юрій Вітренко.

Відповідаючи на запитання, про те, чому зараз шахти, які вже не працювали пів року, починають працювати, він сказав: «Щоб не імпортувати вугілля з «ЛНР», «ДНР» або з Росії. Відповідь очевидна… Те, що ми можемо, ми зараз збільшимо видобуток. Теж є питання собівартості. Багато інших питань. Але немає простих рішень, немає рішень, які всіх влаштовували б. Але ми маємо знаходити оптимальні рішення. Іноді це просто з двох поганих рішень обрати менш погане рішення», – заявив Вітренко.

«Зараз є нестача вугілля. Тому що, з одного боку, ми начебто розвиваємо зелену енергетику, витрачаємо величезну кількість грошей із державного бюджету, але забули про потужності, які мають доповнювати зелену енергетику. Це потужності для зберігання енергії, потужності тих же ж гідроакумулюючих електростанцій, яких зараз недостатньо для того, щоб зберігати енергію. І що виходить? Що влітку у нас надлишок енергії взагалі, зокрема енергії зеленої генерації. При цьому не ремонтується нормально вугільна генерація. А взимку потрібна вугільна генерація», – додав в.о. міністра.

Українська енергетика цієї зими опинилася в непростій ситуації. За даними НКРЕКП, однією з причин є те, що від листопада 2020 року запаси вугілля на електростанціях зменшилися більш ніж уп’ятеро, і вони у 5,5 раза менші, ніж були на початку лютого 2020 року.

Станом на початок лютого на електростанціях було менш як пів мільйона тонн вугілля, і більшість його була зосереджена на двох ТЕС – Слов’янській та Луганській (на лінії фронту в місті Щастя).

У січні та в лютому були моменти, коли Україна просила технічної допомоги в енергосистеми Білорусі, а в лютому Київ також змушений був імпортувати електроенергію з Росії.

 


your ad here

Завершимо зиму без віялових відключень електроенергії – Вітренко

Feb. 14, 2021 by

Українська енергосистема здатна витримати зимові випробування без віялових відключень електроенергії. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив виконувач обов’язків міністра енергетики Юрій Вітренко.

«Критичних загроз немає. Ми сподіваємося, що ми закінчимо взимку без ніяких віялових відключень. Зараз працюють ті ж газові блоки. Це дорожче, наприклад, ніж спалювати вугілля. Але для того, щоб наші споживачі, українці, були зі світлом, з електроенергією, ми робимо так, щоб не було ніяких відключень», – сказав Юрій Вітренко.

 

Українська енергетика цієї зими опинилася в непростій ситуації. За даними НКРЕКП, однією з причин є те, що від листопада 2020 року запаси вугілля на електростанціях зменшилися більш ніж уп’ятеро, і вони у 5,5 раза менші, ніж були на початку лютого 2020 року.

Станом на початок лютого на електростанціях було менш як пів мільйона тонн вугілля, і більшість його була зосереджена на двох ТЕС – Слов’янській та Луганській (на лінії фронту в місті Щастя).

У січні та в лютому були моменти, коли Україна просила технічної допомоги в енергосистеми Білорусі, а в лютому Київ також змушений був імпортувати електроенергію з Росії.

 


your ad here

МВФ про співпрацю з Україною: «потрібен більший прогрес, дискусії триватимуть»

Feb. 13, 2021 by

Фахівці Міжнародного валютного фонду 12 лютого завершили обговорення з представниками української влади, повідомили Радіо Свобода в пресслужбі Представництва МВФ в Україні з посиланням на його голову Йосту Люнгмана 13 лютого.

Обговорення стосувалися прогресу щодо впровадження реформ, які передбачені угодою програми stand-by. Вони, за повідомленням представника Фонду, концентрувалися на:

посиленні управління Національним Банком
поліпшенні законодавчого та регулятивного підґрунтя банківського нагляду та фінансового оздоровлення
заходах для зменшення фіскального дефіциту у середньостроковій перспективі
законодавчих ініціативах щодо відновлення та посилення антикорупційної інфраструктури та судочинства
заходах у секторі енергетики

«Обговорення було продуктивним, однак потрібен більший прогрес на користь завершення першого перегляду програми. Дискусії триватимуть», – заявляє представник МВФ.

Місія Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду з питань першого перегляду програми співпраці з Україною відновила свою роботу 11 січня.

За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, уряд очікує черговий транш від МВФ у лютому-березні 2021 року.

Читайте також: Посли G7 вітають «конструктивну взаємодію» України з Міжнародним валютним фондом

7 травня 2020 року після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.


your ad here

НБУ до понеділка залишив незмінним курс гривні до долара

Feb. 12, 2021 by

Національний банк України встановив на понеділок, 15 лютого, курс 27 гривень 84 копійки за долар. Це не відрізняється від офіційного курсу на сьогодні.

На українському міжбанківському ринку, за даними Finance.ua, котирування долара зростали впродовж усієї сесії 12 лютого. Торги розпочалися на рівні 27 гривень 78–80 копійок за одиницю американської валюти і завершилися на рівні 27 гривень 88–90 копійок за долар. На такому рівні міжбанк фінішував вдруге цього тижня, такими ж фінальні котирування були 10 лютого. 11 лютого на ринку гривня частково відновила позиції.

«Торги по долару проходять при перевищенні попиту над пропозицією. Продавці не готові віддавати валюту дешево і це відбивається на котируваннях», – відзначали впродовж сесії 12 лютого експерти сайту «Мінфін».

В Україні до 19 лютого триває квартальний податковий період, це сприяло посиленню гривні. Раніше в лютому втручання НБУ, який викуповував у резерви надлишок пропозиції долара, не дало гривні посилитися більш ніж до 27 гривень 60 копійок за одиницю американської валюти.


your ad here

НКРЕКП уперше анулювала ліцензію постачальника газу

Feb. 12, 2021 by

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, уперше анулювала ліцензію за зловживання на ринку природного газу. Про це повідомила пресслужба регулятора.

«12.02.2021 під час свого чергового засідання НКРЕКП прийняла рішення, щодо анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу ліцензіату, переважна більшість споживачів якого знаходиться в місті Мелітополі», – йдеться в повідомленні.

У НКРЕКП зазначили, що рішення ухвалили у відповідь на системне порушення ліцензіатом вимог законодавства та ліцензійних умов з постачання природного газу.

Перевірка встановила, що ліцензіат без отримання заяв приєднання до договору постачання газу включав до свого реєстру побутових споживачів, оператором яких є інший постачальник, зауважили в регуляторі.

У НКРЕКП додали, що споживачі, які до 1.03.2021 не встигнуть обрати нового постачальника природного газу, автоматично перейдуть на обслуговування до постачальника «останньої надії». Цих споживачів забезпечать природним газом за ціною, яка не вища за граничну, встановлену Кабміном.

 


your ad here

Фонд держмайна сподівається виставити «ОГХК» на аукціон на початку літа

Feb. 12, 2021 by

Підготовка до приватизації «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії» перебуває на фінальному етапі – про це йдеться у відповіді Фонду державного майна на запит Радіо Свобода.

«Наразі чекаємо на рішення аукціонної комісії. Приватизація АТ «ОГХК» на відкритому аукціоні планується на кінець 1 – початок 2 кварталу 2021 року, за умови розблокування процесу великої приватизації», – йдеться в повідомленні.

У Фонді стверджують, що готові виставити «ОГХК» на приватизаційний аукціон найближчим часом, але тільки за умови, якщо Верховна Рада розблокує велику приватизацію.

Читайте також: Київрада звернулась до уряду щодо передачі Гостиного двору в комунальну власність столичної громади

Стартову ціну активу повинен визначити радник із приватизації, після чого її затвердить Кабінет міністрів.

«Окрім заборони на проведення великої приватизації, серйозною перепоною на шляху прозорої приватизації є супротив колишніх інтересантів, які усунуті від незаконного управління державними активами та які незадоволені ліквідацією тіньових схем. Але Фонд державного майна успішно протидіє цьому супротиву і надалі продовжуватиме політику очищення державних активів від корупційних схем та неефективного управління для проведення приватизації та розвитку економіки України», – підсумовує пресслужба органу.

У Фонді державного майна нагадали, що 13 січня в офісі «ОГХК» відбулися обшуки Служби безпеки України та прокуратури.

Читайте також: Мін’юст виставляє на продаж першу в’язницю за 220,2 млн грн

«Слідчі дії відбувалися в межах кримінального провадження щодо поставок продукції АТ «ОГХК» іноземним контрагентам. Разом із тим, існують підстави вважати, що слідчі дії відбувалися з чисельними процесуальними правопорушеннями, зокрема, початок кримінального провадження датований раніше, ніж здійснення начебто протиправних дій, які інкримінуються компанії», – повідомляє пресслужба.

Про цей обшук Фонд повідомив у січні, але згодом видалив заяву. У відповіді на запит це пояснили тим, що вона не була погоджена з одним із підрозділів установи.


your ad here

У Держстаті порахували, на скільки виросли ціни в першому місяці 2021-го

Feb. 12, 2021 by

Споживчі ціни в Україні в середньому зросли на 3% в січні порівняно з груднем, свідчать дані Державної служби статистики, оприлюднені 12 лютого.

Зокрема, вартість одного дня дитини в дитячому садочку подорожчала з 24,86 до 27,79 гривні. Серед лідерів по здорожчанню також харчі:

буряк – з 5,39 до 6,4 гривні за кілограм (18,74%)
яйця – з 27,48 до 32,31 гривні за десяток (17,58%)
картопля – з 10,15 до 11,14 за кілограм (9,75%)
ріпчаста цибуля – з 5,12 до 5,55 (8,40%)
морква – з 6 до 6,34 (5,67%)
яблука – з 18,21 до 19,08 (4,78%)
цукор – з 20,90 до 21,89 (4,74%)
соняшникова олія – з 42,07 до 44,04 (4,68%) за літр
біла капуста – з 4,76 до 4,97 (3,93%)
житній хліб – з 22,07 до 23 гривень (4,21%)

Більшість продуктів, охоплених статистикою, подорожчали в середньому на 2-9%.

Бензин марки А-95 подорожчав у середньому на 70 копійок за літр.

Серед товарів, які подешевшали – скраплений газ (4 копійки), свинина (70 копійок), молоко (19 копійок), а також імпортні та українські жарознижувальні та знеболювальні ліки (6 і 10 копійок відповідно).


your ad here

Тарас Качка про лібералізацію торгівлі з ЄС: ми націлені на швидкий успіх

Feb. 11, 2021 by

В питанні лібералізації торговельних відносин з ЄС Україна сподівається на швидкий успіх, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода заступник міністра з питань розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка.

«Ми, грубо кажучи, від Ради асоціації до саміту ЄС хочемо провести максимально інтенсивно і стисло цей технічний діалог з приводу того, від яких квот ми можемо відмовитись на користь повної лібералізації, особливо в нішевих товарах, де ми можемо звузити опис товарів, які підпадають під квоти… Ми розуміємо, що торгові переговори є або швидкими і успішними, або тривають роками. Ми націлені на швидкий успіх», – сказав Качка.

Торговий представник пояснив, що перегляд угоди про асоціацію повинен був статися відповідно до 29-ї статті документа.

«Де-юре, це мало статися у будь-якому разі, тому що це записано у 29-й статті угоди. Після 5 років роботи угоди ми повертаємось до подальшої лібералізації. Але успіх (більше політичний) полягає в тому, що не на моєму рівні, але на рівні прем’єр-міністра, на рівні президента і, відповідно, їх візаві з Європейського союзу, це звучить як пріоритет. Це означає, що політичне сприйняття для подальшої лібералізації є. Відповідно, це створює для мене гарні умови для технічного діалогу», – розповів Качка.

За його словами, Україна має за мету зменшити кількість товарів, щодо яких існує неповна лібералізація.

«Дві амбіції абсолютно простих. Перша – це зменшити кількість товарів щодо яких існує неповна лібералізація, певні обмеження, те, що в народі називається квоти. І чим менше їх буде, чим вужчий опис товарів в них буде, тим більше буде сприйняття України, як економіки з якою в принципі ЄС комфортно працювати. Друга амбіція – це те, що ці технічні переговори також дадуть новий поштовх до інтеграції і аграрного, і промислового виробництва між Україною та Європейським Союзом», – зауважив торговий представник.

Він також додав, що в сфері сільського господарства Україна має сприйматися не як конкурент, а як доповнення на європейському ринку.

10 лютого Європейський парламент затвердив доповідь про імплементацію Україною Угоди про асоціацію. У звіті йшлося, що Україна досягла «суттєвого прогресу» в імплементації Угоди про асоціацію. При цьому допомога від Європейського союзу вимагає дотримання певних умов. У зв’язку з цим Україна повинна знову показати свою відданість реформам та дотримуватися принципів ЄС.

Європейський союз цього року має почати перегляд Угоди про асоціацію з Україною. Про це йшлося в листі президента Європейської ради Шарля Мішеля та очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн на адресу президента Володимира Зеленського.

«Планується поглиблення галузевої співпраці, зокрема у цифровій та екологічній сферах», – йшлося у повідомленні Офісу президента.

Як зазначили в ОПУ, в планах також підписання найближчим часом Угоди про спільний авіаційний простір. Окрім того, розпочато роботу попередньої оціночної місії ЄС у контексті майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції.

Про такі кроки домовилися під час торішнього саміту Україна – ЄС.

 


your ad here

ЄС надав Донбасу 23 мільйони євро гуманітарної допомоги у 2020-му

Feb. 11, 2021 by

Європейський Союз надав 23 мільйони євро гуманітарної допомоги для сходу України протягом 2020 року – про це йдеться у відповіді пресслужби Європейської комісії на запит Радіо Свобода.

«ЄС є одним із найбільших гуманітарних донорів (для подолання наслідків – ред.) кризи на сході України і надав 164,8 мільйона євро термінової фінансової допомоги, в тому числі 23 мільйони були виділені в 2020-му», – йдеться в повідомленні.

Євросоюз обіцяє також надавати допомогу постраждалому внаслідок війни населенню в 2021, але уточнює, що точна цифра «буде оголошена у належний час».

Йдеться про підтримку гуманітарних проєктів як на підконтрольній, так і на окупованій території України. Контроль за використанням коштів із бюджету Євросоюзу, згідно з відповіддю, здійснює Департамент цивільного захисту та гуманітарної допомоги Єврокомісії (DG ECHO).

«Гуманітарна допомога, фінансована ЄС, надається у партнерстві з агенціями ООН, міжнародними та неурядовими організаціями. DG ECHO має всесвітню мережу з семи регіональних офісів та польових штабів у понад 40 країнах, які дозволяють моніторити, як втілюються проєкти», – уточнюють у Єврокомісії.

За даними Євросоюзу, на його кошти в Україні використовувалися за напрямками покриття базових потреб, забезпечення водою, укриттями, медичною допомогою, психологічною підтримкою, а також на освіту в надзвичайних умовах, поширення інформації про міни та товари для зимівлі.

Читайте також: Резніков: Росія «захищає» людей в ОРДЛО від пенсій і обмежує кримчанам доступ до ліків

При цьому, зазначають у пресслужбі Єврокомісії, понад половина виділеної допомоги йде на користь вразливим групам людей, які проживають на окупованих територіях.

«Ця допомога призначена для найбільш нужденних, в тому числі сімей самотніх матерів, старших людей, дітей та людей з інвалідністю. Фінансування ЄС у 2020 році також спрямоване на потреби, пов’язані з коширенням коронавірусу на сході України. Кошти допомагають підтримати пункти надання первинної медичної допомоги та лікарні, йдуть на купівлю медичного обланання, засоби індивідуального захисту та аптечки», – повідомляє Єврокомісія.

У січні Європейська комісія ухвалила гуманітарний бюджет на 2021 рік у розмірі 1,4 мільярда євро, з них 28 мільйонів євро виділили для України, Балкан та Кавказу.


your ad here

В НБУ оцінили як «помірний» вплив коронакризи на українські банки у 2020 році

Feb. 11, 2021 by

Коронакриза помірно вплинула на доходи українських банків, прибуток банківської системи у 2020 році склав 41 мільярд гривень, повідомляє пресслужба Національного банку України.

«У 2020 році банки отримали 41,3 млрд грн чистого прибутку, що на 29% менше аналогічного періоду минулого року, коли банківський сектор заробив 58,4 млрд грн. Коронакриза погіршила фінансовий стан банків, проте менш відчутно, ніж очікувалося навесні 2020 року. Кількість збиткових банків не зросла. У 2020 році з 73 платоспроможних банків 65 банків були прибутковими та отримали чистий прибуток 47,7 млрд грн, що перекрило збитки 8 банків на загальну суму 6,4 млрд грн», – йдеться в повідомленні.

Голова НБУ Кирило Шевченко визнав, що в середньостроковій перспективі ризики зниження прибутковості банків зберігатимуться.

«Частково їх можна компенсувати, підвищуючи операційну ефективність. На прибуток також тиснутимуть відрахування до резервів. Отже, прибутковість банків дещо послабиться, але залишатиметься на достатньому рівні для збереження інтересу з боку інвесторів», – сказав він.

Регулятор вказує,що «формування резервів під очікувані збитки стало основною причиною погіршення фінансового результату в 2020 році».

«Низка банків визнали погіршення якості активів через фінансові труднощі позичальників. У зв’язку з цим відповідні витрати на резерви за кредитами у 2020 році зросли на 91% до 20,8 млрд грн проти 10,9 млрд грн у 2019 році», – йдеться в повідомленні.

Загальне зниження бізнес-активності під час карантину та падіння попиту на кредити й банківські послуги негативно позначилися на процентних та комісійних доходах банків, особливо у другому кварталі, додали в НБУ.

«Проте після короткострокового падіння за результатами І півріччя на 1,5% р/р, у II півріччі чистий комісійний дохід відновився і загалом за рік зріс на 5,8% р/р здебільшого завдяки зростанню безготівкових операцій», – повідомили у Нацбанку.

Раніше керівництво НБУ також запевняло, що іінансовий сектор України проходить світову коронакризу «з суттєвим запасом міцності».


your ad here

Зеленський підписав закон про «інвестиційних нянь» для проєктів від 20 млн євро

Feb. 10, 2021 by

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні», відомий як закон про «інвестиційних нянь».

Як повідомляє пресслужба Офісу президента, «цей документ сприятиме відновленню інвестиційної активності в Україні після кризового 2020 року».

Закон, як нагадують в ОПУ, передбачає надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 мільйонів євро.

Відповідний закон парламент схвалив 17 грудня 2020 року.

Закон передбачає можливість отримання податкових пільг для реалізації великих інвестиційних проєктів. При цьому загальний обсяг держпідтримки не має перевищувати 30% від суми інвестицій у проєкт. Згідно з документом, підтримка надаватиметься підприємствам, які працюють у переробній промисловості, транспортній галузі, освіті, науковій і науково-технічній галузях; охороні здоров’я, мистецтві, культурі, спорті, туризмі та курортно-рекреаційній сфері.

Читайте також: «Інвестиційні няні» в Україні: що думають про ідею Зеленського самі інвестори?

Навесні минулого року президент Володимир Зеленський заявив, що інвестори, які готові вкладати в Україну великі кошти, отримають державну турботу у вигляді «інвестиційної няні» –​ менеджера, який допомагатиме їм від імені держави. Законом передбачено створення спеціальної урядової уповноваженої установи, що займатиметься супроводом інвестиційних проєктів, допомогою інвесторам від початку проєкту й протягом усього часу його тривалості.


your ad here

Шмигаль у Брюсселі порушив тему лібералізації торгівлі між Україною та ЄС – уряд

Feb. 10, 2021 by

Україна надала усю необхідну інформацію для завершення першої фази імплементації Угоди про асоціацію у сфері держзакупівель і очікує підтвердження від ЄС


your ad here

Торік сума вкладів фізосіб і ФОПів у банках зросла на 133 млрд грн – Фонд гарантування вкладів

Feb. 10, 2021 by

У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб повідомили, що станом на 1 січня 2021 року загальна сума вкладів фізичних осіб та ФОПів у банках склала 607,56 мільярда гривень, що на 133,12 млрд грн більше, ніж на 1 січня минулого року (474,44 млрд грн). Про це йдеться у повідомленні на сайті фонду.

«Із загальної суми вкладів фізичних осіб на початок січня 2021 року: вклади у національній валюті – 357,36 млрд грн (+77,88 млрд грн за рік); вклади в іноземній валюті – 250,20 млрд грн (+55,24 млрд грн за рік)», – йдеться в повідомленні.

За даними фонду, частка ФОП у структурі вкладників станом на 1 січня склала 53,65 млрд грн, що на 21,25 млрд грн більше ніж на початок 2020 року.

Серед чинників зростання вкладів фізосіб експерти називають збільшення мінімального рівня заробітної плати, приріст фонду оплати праці і бюджетних соціальних виплат, а також приріст приватних банківських переказів в Україну (на 902 млн дол за 12 місяців 2020 року).

Раніше у Нацбанку повідомляли, що обсяг приватних грошових переказів в Україну з-за кордону у 2020 році зріс до рекордних більш ніж 12 мільярдів доларів.


your ad here

НБУ вводить в обіг пам’ятну монету «250 років Астрономічній обсерваторії Львівського університету»

Feb. 10, 2021 by

10 лютого Національний банк України вводить в обіг пам’ятну монету «250 років Астрономічної обсерваторії Львівського університету» номіналом 5 гривень.

На аверсі монети на тлі стилізованого зоряного неба розміщений телескоп обсерваторії Львівського університету.

На реверсі монети – композиція, що символізує часи перших документально підтверджених астрономічних спостережень у Львові, – на дзеркальному тлі абрису панорами міста XVIII століття зображений збірний образ тогочасного астронома. Поруч – будівля обсерваторії та міські мури.

Художники – Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук, а скульптори – Анатолій Демяненко, Володимир Атаманчук.

«Монета присвячена науково-дослідній установі Львівського національного університету імені Івана Франка, одній із найстаріших обсерваторій Східної Європи, що була заснована 1771 року. Вивчення небесних об’єктів у Львові тоді було на тому самому рівні, що й у Берліні, Вільнюсі чи Відні, оскільки обсерваторія за оснащенням не поступалася тогочасним європейським подібним закладам», – розповіли в НБУ.

Науковців виховували у Львівському університеті, де спеціально запровадили окремий курс астрономії.

«Основні напрями діяльності сучасної установи – дослідження Сонця, зір, міжзоряного середовища, галактик та Всесвіту як цілого. Крім того, важливий напрям діяльності обсерваторії – лазерно-віддалемірні, фотометричні та позиційні спостереження штучних супутників Землі. Комплекс телескопів для таких спостережень знаходиться в реєстрі наукових об’єктів, які становлять національне надбання України», – додали в регулятори.

Монету «250 років Астрономічної обсерваторії Львівського університету» з нейзильберу випускають у тиражі 35 тисяч штук.

 


your ad here

НБУ визначив 30 банків, які пройдуть цьогоріч оцінку стійкості

Feb. 10, 2021 by

Національний банк України після перерви через пандемію COVID-19 відновить цьогоріч стрес-тестування або оцінку стійкості в 30-ти банках, на які припадає 90% активів банківської системи, повідомила пресслужба регулятора у вівторок.

Банки, в яких будуть проводитись стрес-тести, відібрані за трьома критеріями, зокрема розмір активів, зважених на ризик, обсяг депозитів, залучених від домогосподарств і обсяг чистих кредитів, наданих домогосподарствам, вказує регулятор.

До переліку увійшли «Приватбанк», «Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Укргазбанк», «Альфа-Банк», «Райффайзен банк Аваль», «Сбербанк», «Укрсиббанк», «ОТП банк», «Креді Агріколь банк», «Прокредит банк», «Кредобанк», «Ідея Банк», «Правекс Банк», «ПУМБ», «Таскомбанк», «Універсал Банк», «Банк Кредит Дніпро», «Мегабанк», «А-банк», «МТБ Банк», «Індустріалбанк», «Банк інвестицій і заощаджень», «Акордбанк», банки «Південний», «Форвард», «Львів», «Альянс», «Глобус» і «Схід».

Повідомляється, що за результатами оцінки стійкості для банків буде визначено необхідний рівень нормативу достатності (адекватності) регулятивного та основного капіталу.

«Подробиці макроекономічних сценаріїв і підходів до стрес-тестування в 2021 році будуть оприлюднені пізніше на сайті Національного банку», – йдеться в повідомленні.

За даними НБУ, фокусом цьогорічної оцінки стійкості буде стан активів банків після проходження ними «гострої фази коронакризи». Особливу увагу буде прикуто до реструктуризованих кредитів та якості оцінки вартості нерухомого майна.


your ad here

Запаси вугілля на складах ТЕС майже наполовину менші за мінімально необхідні – «Укренерго»

Feb. 10, 2021 by

Ситуація із запасами вугілля на складах теплових електростанцій (ТЕС) в Україні залишається критичною. Станом на 8 лютого його там залишалося на 43% менше від мінімальної норми, повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго».

Зараз на складах є 384,4 тисячі тонн вугілля всіх марок. Ще станом на 31 січня запаси палива на складах ТЕС становили 436,8 тисячі тонн.

Від початку листопада 2020 року запаси вугілля зменшилися у 6,5 раза, зазначають в «Укренерго».

В «Укренерго» кажуть, що за умов значного зниження середньої температури повітря в період з 8 до 20 лютого забезпечуватимуть балансування енергосистеми та дотримання її операційної безпеки всіма доступними засобами.

Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, планує завершити перевірки на теплоелектростанціях до 12 лютого та допускає зниження запасів в усіх компаніях.

Ситуація із запасами вугілля на складах ТЕС залишається критичною, а щоденне зменшення запасів вугілля загрожує стабільній роботі енергоблоків ТЕС, це може спровокувати виникнення загальносистемної аварії в об’єднаній енергосистемі України.

 


your ad here

На міжбанку зупинилося зростання гривні. Це сталося через дії НБУ

Feb. 9, 2021 by

На українському міжбанківському валютному ринку 9 лютого завдяки діям Національного банку України змінився тренд.

За даними сайту «Мінфін», регулятор викуповував надлишок пропозиції долара спершу за курсом 27 гривень 59 копійок (викупив 20 мільйонів доларів), а згодом пропонував купити ще до 50 мільйонів доларів за курсом 27 гривень 57 копійок. Це створило надлишок попиту, і котирування стали зростати.

Як інформує Finance.ua, торги 9 лютого розпочалися на рівні 27 гривень 57–59 копійок за одиницю американської валюти, але до завершення сесії цей показник становив уже 27 гривень 70–72 копійки за долар.

НБУ встановив на 10 лютого курс 27 гривень 64 копійки за долар, це на 3 копійки менше за офіційний курс на сьогодні.

 


your ad here

У Мінекономіки розповіли, як подорожчали харчі в 2021 році

Feb. 9, 2021 by

У січні 2021 року харчі подорожчали на 1,5 відсотка. Такі дані оприлюднило Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

«В умовах триваючої невизначеності та січневого локдауну продовжувалося зміщення пріоритетів у споживанні на користь продовольчих товарів, що підтримало їх зростання на рівні сезонних значень. Так, продукти харчування подорожчали в січні на 1,5 відсотка, при тому, за розрахунками Мінекономіки, в середньому у січні впродовж 2018–2020 років ціни на цю групу товарів зростали на 1,6 відсотка, а в грудні 2020 року – на 1,8 відсотка», – йдеться в повідомленні.

В міністерстві додали, що у січні 2021 року інфляція очікувано склала 1,3% за місяць.

«Другим за впливом на динаміку інфляції чинником стало постійне протягом 2020 року зростання цін на енергоносії на світовому ринку. Слід зазначити, що за певними групами товарів навпаки в січні відбулось відчутне зниження цін. Зокрема, йдеться про одяг та взуття, де ціни знизилися відповідно на 3,9 відсотка та 4 відсотки», – розповіли в Мінекономіки.

За прогнозом міністерства, в 2021 році зростання споживчої інфляції дещо перевищить цільовий рівень Національного банку. Причиною буде фактор відновлення економічної активності через пом’якшення карантинних заходів та зниження рівня майбутньої невизначеності на тлі поширення вакцинації у світі та в Україні.

 


your ad here

Мін’юст виставляє на продаж першу в’язницю за 220,2 млн грн

Feb. 9, 2021 by

Міністерство юстиції України виставляє на аукціон Ірпінський виправний центр (№132) в межах приватизації в’язниць, стартова ціна – 220,2 мільйона гривень. Про це повідомила пресслужба міністерства.

«В рамках «Великої приватизації в’язниць» плануємо виставити на прозорі аукціони майно 35-ти виправних закладів, що перебувають в «законсервованому» стані. Кожен з цих закладів, розташованих по всій території України, вже припинив свою профільну діяльність. Утримувати закриті установи, які не виконують своєї функції, є невигідним для держави, оскільки це мільйони гривень видатків щороку», – заявила заступниця міністра юстиції Олена Висоцька.

Ірпінський виправний центр (№132) розташований в смт. Коцюбинське, в 6 кілометрах від столичної станції метро «Академмістечко». Заклад припинив свою профільну діяльність ще в серпні 2019 року, зазначили в Мін’юсті.

«Об’єкт має чудовий інвестиційний потенціал. Загальна площа земельної ділянки складає 8,3 га. Підведені комунікації: водовідведення і водопостачання, електрика тощо. Поруч – залізнична гілка, що дозволить новому власнику забезпечити чудову логістику. Крім того, навколо об’єкта зведений новий житловий масив, поруч – великий парк, що створює чудові умови для забудови», – зауважив з цього приводу заступник голови Фонду державного майна Тарас Єлейко.

В міністерстві додали, що прозорий аукціон з продажу майнового комплексу Ірпінського виправного центру (№132) оголосять в середині лютого.

У лютому у Міністерстві юстиції України анонсували продаж на аукціонах майна колишніх в’язниць. У Мін’юсті зазначили, що за отримані кошти держава зможе збудувати нові виправні заклади європейського типу.

 


your ad here

Падіння ВВП у ІІІ кварталі 2020-го уповільнилося до 3,5% – Петрашко

Feb. 9, 2021 by

Падіння ВВП України у третьому кварталі 2020 року уповільнилося до 3,5 відсотка, а в четвертому кварталі – до одного відсотка. Про це заявив під час форуму «Україна 30. Коронавірус: виклики та відповіді» міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.

«Ми досить гідно справилися з безпрецедентними викликами 2020 року і маємо оптимістичні прогнози на наступні роки. Заходи уряду та НБУ сприяли формуванню певних позитивних тенденцій в економіці. Починаючи з червня 2020 року, економічна ситуація поступово почала покращуватися на тлі пом’якшення карантинних обмежень та стимулюючих програм Уряду. Зокрема, падіння ВВП у третьому кварталі уповільнилося до 3,5 відсотка, а в четвертому кварталі – до одного відсотка», – сказав Петрашко.

За його словами, умови для економічного відновлення є доволі сприятливими. Уряд прогнозує зростання економіки у 2021 році на 4,6 відсотка.

Обсяг внутрішнього валового продукту в Україні може зрости на 3% у 2021 році. Такий прогноз в огляді «Глобальні економічні перспективи» оприлюднив 5 січня Світовий банк.

Падіння ВВП України в 2020 році, за цією ж оцінкою, склало 5,5%.

 


your ad here

Німеччина надасть Україні 13,1 мільйона євро для боротьби з коронавірусом – Мінреінтеграції

Feb. 9, 2021 by

«Також підписані додаткові угоди по проєктах УФСІ (Український фонд соціальних ініціатив – ред.) VI та УФСІ VII вартістю 23,4 мільйона євро


your ad here

Курс валют на 9 лютого: долар продовжив падіння, євро практично стабілізувався

Feb. 8, 2021 by

Долар продовжив падіння, свідчать дані Національного банку України.

9 лютого долар втратить ще 10 копійок і подешевшає до 27 гривень 67 копійок.

Євро подешевшає на 2 копійки – до 33 гривень 26 копійок.

На початку року долар коштував 28 гривень 27 копійок, євро – 34 гривень 74 копійки.

 


your ad here